У день пам’яті св. Йоана Золотоустого, архиєпископа Царгородського, співаємо у тропарі: Уст твоїх благодать, засяявши як світлість вогню, вселенную просвітила, не срібролюбія скарби світові придбала, висоту смиренномудрія нам показала, але, твоїми словами навчаючи, отче Йоане Золотоустий, моли Слово, Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Тропар всіляко підкреслює те ймення, яким нарекла Церква св. Йоана, – Золотоустий, тобто той, хто має «золоті» уста. Благодать уст цього великого мужа засяяла як світлість вогню, – сказано в піснеспіві. Метафора вогню у відношенні до уст є досить вживаною на позначення того, що слово здатне «запалювати» інших, тобто спонукати їх до чогось великого, а водночас здатне «просвітлювати», тобто спонукати до розуміння чогось незнаного. Слово святителя Йоана справді запалювало і просвічувало інших. Молитвами, ним укладеними, ми по сьогодні запалюємося і просвічуємося у святій Літургії.
Тропар виразно вказує, що найменування св. Йоана Золотоустим не має нічого спільного з тлінним земським золотом, але із «золотом» в духовному розумінні. Тому й сказано в піснеспіві: Уст твоїх благодать… не срібролюбія скарби світові придбала, висоту смиренномудрія нам показала. Під сріблолюбством розуміється любов до майна, яка була далекою св. Йоанові, адже він скитався по вигнаннях через те, що любив правду і мудрість, а не срібло і золото. Під золотоустістю ж Йоана розуміється любов його серця і уст до смирення і мудрості. Лише така любов є справжнім «золотом».
В кінці тропаря просимо архиєрея Йоана Золотоустого, щоби він молився за нас до Христа – Слова Божого. Христос є тим Словом, Яке вирікали уста св. Йоана для світу. Тому й уста Йоана названі золотими. Тому й осяйність тих уст просвітила вселенну.
Кондак на честь св. Йоана, архиєпископа Царгорода, також як і тропар, наголошує на благодаті його уст: З небес прийняв ти божественну благодать і твоїми устами навчаєш усіх поклонятися в Тройці єдиному Богу, Йоане Золотоустий, всеблаженний, преподобний, достойно хвалимо тебе, бо ти є наставник, тому що божественне являєш. І справді, Йоан Золотоустий, прийнявши благодать Божу, що дозволила йому розуміти та вміло передавати іншим божественне, став наставником для багатьох поколінь християн і далі ним є. Не лише тексти його Літургії нас наставляють і просвічують, не лише проповіді і пояснення Святого Письма чи інші його писання, але й сам приклад його життя. Він, архиєпископ столичного міста, не боявся голосити правду тим, які не готові були її чути в пишних столичних кругах1. Не було домішки чогось нецінного у золоті його уст та життя. Тому й по правді він Золотоустий, всеблаженний, преподобний, наставник.
1. Пор. І. Я. Луцик, Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає, Львів: Свічадо 2011, с. 653-655.
Марія Ярема
