Після того, як звершили молитву за своє місце проживання та країну, священик виголошує наступне прохання: «За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся». Перша фраза цього прохання зазвичай мало зрозуміла. Що таке «поліття»? Це сукупність сприятливих умов або сприятлива погода1, іншими словами, сприятливе повітря. У церковнослов’янській мові фраза «за добре поліття» звучить власне «о благорастворенії воздухов». Отже, це є «прохання про те, щоб повітря було наповнене Божою благодаттю, було завжди здорове для людей і придатне для життя, щоб вітри не переносили хвороби, не сприяли виникненню пожеж, повенів, тощо»2.
Випросивши в Бога сприятливого повітря, погоди, природних умов, просим о далі «за врожай плодів земних», тобто прохаємо того, що нам необхідне для життя, прохаємо певного достатку. Замало просто сприятливих умов та повітря, щоб зібрати врожай плодів, потрібно безперечно благовоління Того, Хто зрощує усе – Бога.
Далі благаємо Господа за «часи мирні», тобто просимо про ненапад чужинців, але також про відвернення міжусобиць у народі. Яким би не було сприятливим повітря та врожай плодів земних, якщо людська злоба виливається у війнах, то годі говорити про якийсь добробут.
Прохання Мирної єктенії «за добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні» є проханням про земне життя у певному достатку – коли є добрі сприятливі умови природи, коли є що споживати, коли можна жити на своїй землі, а не десь у полоні, коли можна жити у безпеці, без досвіду нашестя чужинців чи громадянської війни.
1. Див. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
2. Іонафан (Єлецкіх), архієпископ Херсонський і Таврійський, Божественна Літургія святителів Іоанна Златоуста та Василія Великого українською мовою. Тлумачний путівник Божественною Літургією з коротким історико-богословським коментарем. Молитви до Святого Причастя, Євхаристологічні статті. Херсон 2006, 26.
Марія Ярема
