Апостолів проповідування і отців догмати, єдину віру утвердили Церкві, яка і, ризу істини з богословія вишнього носячи, право править, і славить благочестя велике таїнство. Цими словами кондака молимось у сьому неділю після Пасхи.
Хто вони – ті, що єдину віру утвердили Церкві? Мова йде про Отців І Вселенського собору, що відбувся у Нікеї у 325 р. Чому потрібно було утверджувати віру Церкві? Невже Церква не мала віри? Церква на ті часи була розшарпана єрессю аріанізму, згідно з якою Христос не був Богом, але найкращим творінням Отця. Таке помилкове вірування мало сильні позиції в Церкві – частина охрещених шанували Господа Ісуса саме як творіння, інші ж – як Бога. Це були дві різні віри, віри в двох різних Богів: ті, які не визнавали Ісуса Богом, вірили лише в Бога-Отця; ті ж, які визнавали, вірили в Бога-Трійцю. Тож віра Церкви не була єдиною. Єдину правильну віру потрібно було утвердити, щоб вона відповідала проповідуванню Апостолів і догматам отців. Ні Апостоли, ні їхні наступники (отці) ніколи не проповідували чи навчали, що Христос є творінням. Тож понад триста єпископів, які зібралися в Нікеї у 325 р., ствердили, що Христос є Богом, є родженим від Отця, а не сотвореним Ним, є рівним з Отцем у Божестві та вічному існуванні. Ці правди віри Отці Нікейського собору виклали в Символі віри.
Символ віри власне є отією ризою істини з богословія вишнього, про яку говорить кондак, тобто є наче одіжжю Церкви, без якої вона не може обійтись. І не просто одіжжю, а одіжжю з висоти, бо Церква зодягається істиною з богослов’я вишнього або, іншими словами, богослов’я, яке не від людей. Це важливе уточнення, бо заслуга Отців І Вселенського собору чи Отців інших соборів не в тому, що вони своєю мудрістю вирішили спірні питання і утвердили якусь єдину систему вірування. Зовсім ні! Заслуга їх у тому, що вони розчитали чи розпізнали богослов’я (слово про Бога), яке є з висоти – від самого Бога, а не просто домовились між собою, як усі мають вірувати.
Церква ж, утвердившись у правдивій і єдиній вірі в Бога-Трійцю, по нині право, тобто правильно, править і право славить благочестя велике таїнство.
Марія Ярема
