Того, що твердо в душі благочестивих догмати мудрости вложив, похвалами всі звеличаймо Якова благовісника, бо він предстоїть Владичньому престолові слави і з усіма ангелами радується, молячися неустанно за всіх нас, – співаємо у кондаку, святкуючи пам’ять святого апостола Якова Алфеєвого.
Апостол Яків, один з дванадцяти апостолів Ісуса, названий тим, що твердо в душі благочестивих догмати мудрости вложив, іншими словами, названий успішним проповідником. Слово «твердо» вказує на те, що апостол дбав про якість віри його слухачів, які наверталися у християнство. Він не просто намагався вложити в душі своїх слухачів догмати мудрости, що їх почерпнув безпосередньо від Христа, але намагався саме твердо їх вложити. Як знаємо з Господньої притчі про сіяча (див. Лк 8, 4-18), не всі, що радо слухають слово Боже, стають утвердженими у вірі (твердо і утверджувати – однокореневі слова). Тож апостол Яків, названий у кондаку благовісником, не лише благовістив народам Христа, але й утверджував у вірі тих, кому благовістив. Подібно намагалися робити й інші Христові апостоли. Зокрема, апостол Павло відвідував різні християнські спільноти, ним засновані, саме для того, щоб знову і знову утверджувати їх у прийнятій вірі.
Кондак закінчується висловом, що апостол Яків неустанно за всіх нас молиться. Тобто, і в горішньому світі продовжує утверджувати нас у вірі – твердо вложувати у наші душі догмати мудрости.
Марія Ярема
