В ірмосі свята Воздвиження чесного й животворящого Хреста взиваємо до Богоматері: Таїнственний рай Ти, Богородице, що невоздільно виростила Христа. Він на землі насадив хресне життєносне древо. Йому, що його нині возносять, поклоняючися, Тебе величаємо.
У раю було два особливих дерева: дерево пізнання добра і зла та дерево життя (див. Бут 2,9). Перше дерево мало на собі заборонені плоди, і як добре знаємо, прародичі Адам і Єва, спокусившись, скуштували плоду з цього дерева. Після цього переступу їм був заборонений доступ до іншого дерева – дерева життя, і для того, щоб вони цілковито не мали змоги простягнути до нього руку, на дорозі до дерева був виставлений херувим з мечем (див. Бут 3). Чому Бог не хотів, щоб Адам і Єва мали доступ до дерева життя? Адже ж це не було дерево із забороненими плодами. Насправді після того, як прародичі скуштували гріх, вони не повинні були скуштувати плоду з дерева життя, бо таким чином присудили б себе на вічне життя у гріху. Їм спочатку потрібно було очиститись від гріха, а тоді куштувати життя вічне. В символіці літургійних текстів хрест Господній названий оцим райським деревом життя. І справді через хрест Христос дарував нам життя вічне, і то життя вічне без гріха, адже усі наші гріхи Він взяв на себе, а померши на хресті, умертвив їх.
Якщо хрест Господній – райське дерево життя, то Христос – Той, Хто його насадив, тобто прийняв його, полив своєю кров’ю, виростив на ньому плоди спасіння. А Пресвята Матір Христа по аналогії названа таїнственним раєм – незбагненним живим і чудовим місцем, яке виростило Того, Хто насадив дерево життя. В ірмосі сказано, що Богоматір невоздільно виростила нам Христа, тобто так, що у Ньому невоздільно (нероздільно) поєдналися дві природи: Божа, яку Він завжди і перед усіма віками мав і матиме на всі віки, та людська, яку Він прийняв від Матері-Діви, коли настав спасенний час, і яку також від цього часу назавжди матиме.
Творячи поклони перед хрестом Господнім – деревом життя – у свято та посвяття празника Воздвиження, поклоняємось Тому, Хто це дерево насадив, а водночас величаємо Ту, Яка виростила Божественного Насадителя.
Марія Ярема
