У день пам’яті преподобного Теодосія Печерського (3 (16) травня) та у свято Перенесення його мощів (14 (27) серпня) у тропарі співаємо: Піднісся ти до чеснот, змолоду полюбивши монаше життя, бажане сміливо осягнув, вселився ти в печеру і, прикрасивши життя твоє постом і світлістю, в молитвах, як безплотний, пробував ти, в руській землі, як світле світило, засіяв ти, отче Теодосію. Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші. Усе найголовніше з життя святого Теодосія згадано у цьому піснеспіві. Бракує лиш додати, що монаший подвиг преподобний Теодосій ніс разом з преподобним Антонієм у печерах над Дніпром та що згодом за волею останнього став настоятелем печерного монастиря1.
Ще деякі деталі з життя преподобного Теодосія подає кондак: Звізду руську – блаженного Теодосія днесь вшануймо, що від сходу возсіяла і на захід прийшла, бо всю цю країну чудесами й чеснотами, а всіх нас діянням і благодаттю монашого уставу збагатила. З кондака стає зрозуміло, що до Київських печер св. Теодосій прийшов зі сходу (звізда від сходу возсіяла і на захід прийшла). Попри те, що Теодосій народився недалеко від Києва, виростав він у Курську, тож звідти – з Курська, тобто від сходу – прийшов знову на Київські землі, тобто на захід. Також кондак підкреслює, що преподобний Теодосій збагатив усю нашу країну не лише чудесами і чеснотами, а й діянням і благодаттю монашого уставу, так як саме він запровадив у Печерському монастирі студійський устав, який згодом поширився і на інші руські монастирі2.
Преподобний Теодосій, отже, прикрасив життя своє постом і світлістю, збагатив усю країну чудесами і чеснотами, наповнив монастирі діянням і благодаттю монашого уставу, тому й достойно прославляється у Русько-Українській землі як світле світило.
1. Див. І. Я. Луцик, Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає, Львів: Свічадо 2011, с. 234-235.
2. Там само.
Марія Ярема
