Предтечі славне усікновення було якось божественним задумом, щоб і тим, що в аді, проповів Спасове пришестя. Нехай, отже, ридає Іродія, що випросила беззаконне вбивство, бо возлюбила не закон Божий, ні живий вік, але – лукавий і дочасний, – співається у кондаку свята Усікновення голови святого Йоана Хрестителя. Кондак підкреслює ідею, що св. Йоан був Предтечею Господа Ісуса не лише у земному світі, але й у підземному (аді – місці, де перебували всі мертві: як праведні, так і неправедні, очікуючи Спасителя). Як в земному, так і в підземному світі, Йоан лишень на трошки випередив Ісуса. Між народженнями Йоана та Ісуса, як і між їхніми смертями час був дуже короткий. Але за цей короткий час Йоан зумів стати Предтечею та приготувати Христові дорогу.
У земному і в підземному світі Йоан стверджував, що вже прийшов у світ довгоочікуваний Месія. По-одному це звучало для жителів земного світу, а по-іншому для жителів аду. Земляни, слухачі Йоана, очікували переважно визволення від римської неволі, тоді як адові мешканці – звільнення від тіні смерті, від нескінченного буття у темряві, від тління. Тобто, у царстві мертвих очікування Спасителя було сповнене значно глибшим і правдивішим сенсом, ніж у світі живих.
Предтечі славне усікновення було якось божественним задумом, щоб і тим, що в аді, проповів Спасове пришестя. Чому потрібно було Предтечі з’явитись перед Христом у глибинах аду, якщо там і так виразніше розуміли місію Спасителя, ніж на землі? Бо навіть в аді людина не була позбавлена можливості відкинути Христа як Спасителя. Навіть в аді потрібен був Предтеча. Предтеча Йоан потрібен був як проповідник живим і мертвим, щоб їм легше було прийняти Христа, а прийнявши, осягнути спасіння.
Водночас те, що схід Предтечі до аду перед Христовим туди зішестям був незбагненним Божим промислом, не оправдує поведінку Іродії, за чиїм бажанням була стята голова Хрестителя. Іродія, що випросила беззаконне вбивство, вчинила справді жахливий злочин, і те, що Бог вивід із зла добро (це може лише Бог, людина – ніколи), не може оправдати цього вчинку. Це добре підкреслюють завершальні слова кондака.
Марія Ярема
