До джерела сліз твоїх потоки ісповідання злучив ти і купіль духовну вчинив ти, Харитоне преподобний, і в ній умиваєш прогрішення, і чистими представляєш Владиці Богу всіх тих, що з вірою творять пам’ять твою. Тому моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші, – молимось словами тропаря у день пам’яті преподобного отця і сповідника Харитона. Тропар власне підкреслює, що святий Харитон був подвійним подвижником: як преподобний, тобто монах, та як ісповідник, тобто той, хто переніс терпіння за віру в Христа. Монаше життя символічно назване джерелом сліз, тобто джерелом постійного покаянного плачу за гріхи, а ісповідництво, яке відрізняється від мучеництва тим, що завдані мучителями муки не були смертельними, символічно назване потоками. Таким чином тропар на честь преподобного ісповідника Харитона навчає нас, що бажання служити Богові та бути подібним до Нього є джерелом, а страждання за віру в Нього – потоком спасенної води, а джерело і потік разом творять купіль для очищення гріхів.
Без джерела не може бути потоку, а без потоку джерело не може бути джерелом. Так і без бажання служити Богові та уподібнитися до Нього через приборкання своїх пристрастей (пристрасті потрібно долати у будь-якому стані життя, не лише у монашому) неможливо дійти до страждань за віру, а без наміру свідчити свою віру у будь-яких обставинах, навіть в обставинах загрози життю і здоров’ю, не має смислу приборкувати тілесні пристрасті. Джерело пов’язане з потоком. На цей зв’язок, хоч і в інший спосіб, натякає також кондак дня: Насолодившись, Богомудрий, повздержністю і плоті твоєї пожадливість приборкавши, явився ти як той, що виростає вірою, і, як дерево жизні посеред раю, процвів ти, Харитоне всеблаженний, священніший. Отже, вирости вірою можна лише у результаті насолодження повздержністю (не всі можуть вести крайньо строгий спосіб життя, але всі можуть практикувати повздержність – в той чи інший спосіб приборкавши пожадливість плоті). Іншими словами, повздержність є джерелом, з якого виростає як потік води віра.
Преподобний Харитон як той, хто виріс вірою, прирівняний у кондаку навіть до дерева життя посеред раю. Символ райського дерева для означення святих доречний як символ творіння, що виростає високим (що є вищого, ніж дерево?), потребує води (джерело сліз і потоки ісповідання), цвіте та приносить плоди (ознаки духовної краси та зрілості).
Марія Ярема
