Вістування Твоє, що, як світлосяйне сонце, вийшло на ввесь світ, просвічує благодаттю Церкву народів, чудоносний Матіє, апостоле, – молимось у день пам’яті св. апостола Матія. Апостол Матій був вибраний збором апостолів на місце Юди після того, як вознісся Христос (див. Дії 1, 15-26). Серед богословів прийнято вважати, що вибір дванадцятого апостола на місце Юди свідчив насправді про незрілість одинадцяти апостолів, про їхню певну поспішність, так як в Божому провидінні дванадцятим до них мав долучитися Савло (Павло). На користь цієї гіпотези свідчить факт, що вибір Матія був здійснений перед Зісланням Святого Духа, тобто перед часом, коли апостоли достовірно знали, що мають робити, бо ж від Духа отримували це знання.
Але як би там не було, для Матія подія зарахування його до грона апостолів очевидно мала значення. Мабуть Матій ніколи не очікував бути зарахованим до одинадцятьох, і дуже вірогідно, що саме цей апостольський вибір став для нього покликом до глибшої участі в звістуванні Євангелія Христового. Чи мав, чи не мав він бути зарахованим до лику дванадцяти апостолів, насправді не має аж надто важливого значення. Зате має значення те, як він сприйняв своє зарахування, має значення його апостольська ревність в євангельському вістуванні, що, як світлосяйне сонце, вийшло на ввесь світ. Отже, Матій не задовольнився просто честю бути зарахованим до апостолів, але справді ревно здійснював апостольське служіння.
Святий Матій, як і інші апостоли, багато потрудився на славу Божу та названий чудоносним. Звичайно, чудоносним його зробив Святий Дух, Який спочив на ньому, у співпраці з його особистою волею нести Євангеліє у світ.
Марія Ярема
