Першим виголосом священика на Божественній Літургії, який чують вірні, є виголос «Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків». На цей виголос, як і на багато інших літургійних виголосів вірні відповідають «Амінь», що означає: «Нехай так буде», тобто означає згоду зі сказаним.
Що отже це за царство, яке називаємо благословенним? Насправді під цим виголосом колись розумілося царство Візантійської імперії. Візантійська імперія – східна частина Римської імперії і саме та територія, на якій зародилися тексти Божественної Літургії св. Івана Золотоустого та св. Василія Великого. Чому Візантійське царство називали благословенним? Бо це те царство, яке прийняло християнство як свою релігію. Країна, в якій поклоняються Пресвятій Тройці, будують храми і монастирі, проповідують слово Боже, впроваджують християнську мораль, є благословенною. Саме ця логіка закладена в розумінні Візантії як благословенного царства. Сьогодні, чуючи виголос «Благословенне царство» можемо розуміти під цим поняттям також сучасні християнські країни, в яких справді бережеться свята віра. Адже кожне земне царство, де панує Отець, Син і Святий Дух, є благословенним царством.
Під виголосом «Благословенне царство» можна розуміти не лише земне царство, але й Небесне. Царство Небесне водночас можна розуміти подвійно: як Царство, яке є між нами, згідно зі словами Господа: «Царство Боже є між вами» (Лк 17, 21), та як Царство, яке прийде, згідно з проханням молитви «Отче наш»: «Нехай прийде Царство Твоє» (пор. Мт 6, 10). Царство Небесне, яке є між нами, тобто тут, на землі, уособлюється Христом. Якщо між нами присутній Христос, то і Його Царство є між нами. Тому під «Царством між нами» розуміємо найперше святу Церкву. Адже саме Церква священнодіє святі Таїнства, єднає через них нас з Богом, веде нас до осягнення спасіння і прийдешнього Царства. Царство прийдешнє у свою чергу є сповненням обітниці про вічне перебування з Богом, вічне з Ним царювання у непроминаючій радості. «Царство Небесне між нами» маємо вже нині. Через нього увіходимо у «Царство Небесне, яке прийде», що триватиме повсякчас і на віки віків.
Благословенним царством Отця, і Сина, і Святого Духа, отже, є кожне земне «царство» (держава), в якому бережуть святу християнську віру, Церква Христова, в якій єднаємося з Богом, та прийдешнє вічне блаженне життя у Бозі. Усе, де царює Отець, Син і Святий Дух, – земне це чи небесне – усе є благословенним. Нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Марія Ярема
